МЕДІАГРАМОТНІСТЬ

В умовах війни діти дізнаються багато новин із соцмереж, часто отримують підозрілі повідомлення та можуть поширювати неперевірену інформацію. Нагадуємо правила медіаграмотності, що допоможуть протидіяти фейкам і навчать критично мислити.

Медіаграмотність - це навички та звички, які допоможуть вам критично сприймати повідомлення різних медіа: традиційних, соціальних мереж, зовнішньої реклами, партизанського маркетингу.

ПРАВИЛА МЕДІАГРАМОТНОСТІ

для батьків

1. Цифрова безпека дітей у соцмережах та месенджерах.

Згідно із дослідженням, що було проведено в Україні серед школярів 6–18 років у 2020–2021 роках, одними з найпопулярніших соцмереж та месенджерів серед дітей є TikTok, Instagram і Telegram. Третина опитаних проводить в інтернеті від 3 до 5 годин щодня. А з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну, зміною місця проживання багатьох дітей, навчанням онлайн, тривалість екранного часу дітей лише зростає. Ба більше, найчастіше діти дізнаються про війну та останні новини з фронту саме із соцмереж.

Соцмережі та месенджери дозволяють дітям творчо самовиражатися, спілкуватися з друзями та рідними, навчатися, дізнаватися новини та багато іншого. Однак варто пам’ятати та нагадувати дітям про те, що ці канали не варто використовувати як правдиві новинні ресурси, адже їм бракує контексту та перевірки фактів. Отже, така інформація може просто вводити в оману. Понад те, контент про війну, з яким діти стикаються в додатках, також може містити відверті зображення та відео, емоційно травмуючі історії людей, які постраждали від війни, а також дезінформацію.

Популяризація соцмереж та месенджерів як каналів зі спрощеною версією інформації та часто навіть «дитячою мовою» спонукала багатьох дітей долучитися до дискурсу про конфлікт інноваційними способами в інтернеті за допомогою створення онлайн-контенту. Проте дорослим варто пам’ятати: на багатьох платформах немає жодної цензури, тож користування ними може призвести до трагічних психологічних наслідків для дітей.

2. Віковий рейтинг додатків.

Перший важливий пункт, на який батькам варто звернути увагу, це віковий рейтинг додатків.

TikTok дозволяє використовувати додаток дітям з 13 років.

В Instagram доступна реєстрація також для дітей від 13 років. У біографії акаунта, який представляє дитину до 13 років, має бути чітко зазначено, що акаунтом керує хтось із батьків або менеджер.

Це означає, що акаунти ваших дітей можуть бути видалені без попередження. Тому краще слідкувати за віковим рейтингом та поділитися цією інформацією з дітьми, щоб вона не стала несподіванкою.

Telegram найбезпечніше використовувати для осіб віком від 16 років та старших. Проте в магазині Apple App Store він позначений як «для тих, кому 17 років, і старших». Водночас магазин Google Play просто оцінює його як «той, що вимагає батьківського контролю». У користувачів не запитують їхній вік під час реєстрації.

3. Розмовляйте з дітьми.

Поговоріть з дітьми про перевірені та неперевірені джерела інформації. Допоможіть своїй дитині налаштувати стрічки новин у різних додатках, видаливши всі підозрілі облікові записи, на які вона підписана, і додавши перевірені облікові записи, які розвінчують дезінформацію.

Частіше розмовляйте зі своїми дітьми про поточні події, щоб налагодити відкрите спілкування та довіру. Переконайтеся, що вони знають, що завжди можуть прийти до вас із розмовою, навіть якщо тема не зовсім зручна для обговорень.

4. Будьте прикладом для дітей.

Станьте прикладом відповідального користування інтернетом: оберіть спільні години відпочинку від девайсів та онлайн-середовища вдома, зробіть традицію приймання їжі без телефонів.

5. Що варто зробити?

Профіль дитини в соціальних мережах варто зробити закритим: щоб писати дитині, переглядати вміст її сторінки могли лише ті, кого дитина додасть у друзі.

Пам’ятайте, що все, що ми пишемо та публікуємо в мережі, навіть у приватних повідомленнях, назавжди залишається в інтернеті. Тому перед публікацією ще раз оцініть, чи може ця інформація будь-яким чином нашкодити вам або вашим близьким? А під час війни — нашим містам та захисникам?

Правила поведінки в інформаційному просторі

для дітей

• Якщо хтось із користувачів у мережі просить приватну інформацію (особистий номер телефону чи номер батьків, де батьки працюють, де родина зараз перебуває, яка ситуація в місті, де розміщується військова техніка в місті чи військові об’єкти) — таку інформацію в жодному разі не можна передавати. Навіть якщо це онлайн-друг, якого дитина знає в реальному житті. Адже зараз дуже часто особисті профілі зламують для отримання інформації або створюють фейкові профілі.

• Не можна знімати розміщення та пересування військової техніки та військових у місті, де перебуває дитина. Оскільки окупанти можуть переглядати відкриті профілі українців для визначення місця розташування військових для подальшого нападу. А також злочинці можуть намагатися вести листування з дитиною для шантажу чи примушування до отримання інформації про розміщення техніки в місті.

• Не знімати місця вибухів та потрапляння снарядів, оскільки окупанти можуть використовувати фото- та відеодані, які потрапили в мережу, для коригування подальшого нанесення вогню по місту.

• Не переходити за невідомими посиланнями, які були надіслані в приватні повідомлення в будь-якій соціальній мережі чи месенджері. Адже за ними можуть ховатися хакерські атаки.

• Якщо ви переглядаєте та обговорюєте новини з дитиною, варто переконатися в їхній правдивості. Усі новини, заяви високопосадовців та обмеження в містах краще повторно перевірити в офіційних каналах комунікації, на офіційних сайтах державних установ, в офіційних Telegram-каналах посадовців.

• Якщо дитину автоматично додали до невідомих груп, важливо відписатися від них та заблокувати їх. А також розповісти про це дорослим.

• Якщо до дитини хтось пише з проханням допомоги або виконати спеціальне завдання, важливо, щоб дитина повідомила про це дорослим. Варто разом зробити скріншот групи, повідомлень та через онлайн-форму звернутися до кіберполіції —https://ticket.cyberpolice.gov.ua/.